Слово "школа" походить від грецького слова "сколе", що означає "дозвілля". Таких шкіл, які ми звикли бачити зараз, в Стародавній Греції не було. Філософи та їх учні збирались у вільний час разом і сперечалися з різних питань.

У 1565 р. з'явився перший буквар для навчання дітей, виданий першодрукарем Іваном Федоровим.
 1 вересня йдуть в школу діти ще 122 країн – вся Америка і Європа. 1 січня навчальний рік починається в 43 країнах. У 16 країнах він починається в березні, а в 10 – в серпні.
У Японії навчальний рік триває з 1 квітня по 1 березня. Діти відпочивають всього один місяць. Один місяць відпочивають також в Індонезії (у січні) та в Індії (у квітні). У Норвегії та Мозамбіку канікули тривають 2 місяці. У Аргентині, Еквадорі, Панамі, Сіднеї учні відпочивають аж 4 місяці.
У різних країнах існують різні системи оцінки знань учнів. Якщо в Росії, Угорщині і Югославії 5 – найвища оцінка, а 1 – найнижча, то в Чехії все навпаки. У школах Голландії та Румунії ставлять оцінки від 1 до 10. У Франції в ліцеях введена 20-бальна шкала оцінювання.
У Сіднеї відкрита перша в світі школа англійської мови для папуг та інших птахів, що говорять. Їх навчають вимовляти вітання, жарти і навіть вірші.

Джерело: Острів знань

Автор: За матеріалами Інтернет

Анотація
Освітній проект "Вивчення психологічної готовності до навчання на підвищеному освітньому рівні (допрофільне та профільне навчання)" для загальноосвітніх шкіл з класами допрофільного і профільного навчання.
З метою реалізації принципу фуркації у школах повинна скластися система діагностики при формуванні 8-х допрофільних та 10-х профільних класів. Тому мета проекту - це створення психолого-педагогічних умов, розробка заходів щодо формування допрофільної та профільної освіти, формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенції учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності; надання психолого-педагогічної допомоги учням у прийнятті рішення щодо вибору профілю навчання та створення умов для готовності підлітків до соціального, професійного і культурного самовизначення в цілому.
В основу проекту було покладено припущення про те, що формування допрофільних та профільних класів буде більш організованим та результативним по показникам якості освіти якщо:

• провести більш поглиблене вивчення вікових особливостей учнів підліткового віку;
• врахувати мотивацію до навчання на підвищеному освітньому рівні;
• розробити комплекс психологічних заходів, діагностичного інструментарію для формування допрофільної та профільної освіти.

Проект може бути використаним практичними психологами шкіл любого типу. Психолог-молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр психології або фахівець, який отримав сертифікат державного або міжнародного зразка.

Актуальність проекту

Концептуальні державні документи щодо загальної середньої освіти передбачають нові підходи до організації освіти в старшій школі. Це, перш за все, пріоритети профільного навчання, як освітньої структури, що забезпечує організацію навчально-виховного процесу з урахуванням індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, створює умови для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності.
Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно-орієн­тованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії .
Входження України у європейський освітній простір вимагає диференціації, варіативності, багатопрофільності, інтеграції загальної і допрофесійної освіти, як загальної тенденції розвитку старшої профільної школи.
Досвід практичної діяльності дав можливість проаналізувати психологічний супровід організації допрофільного та профільного навчання. Допрофільне навчання створює умови для того, щоб учень відчував професійну освіту, але в процесі організації допрофільного навчання склалася наступна освітня ситуація. В супереч результатам професійної психодіагностики, покладеної в основу формування допрофільних та профільних класів визначилась негативна тенденція щодо вибору допрофілю школярами за фактором бажання не руйнувати сформовані міжособистісні стосунки в класах попереднього навчання. Неспівпадіння природних здібностей та навчальних ресурсів учнів стало причиною уповільнення розвитку когнітивних здібностей учнів і як результат - рівня навчальних досягнень. Результати діагностування учнів та їх батьків дало змогу зробити висновок, щодо поглибленого вивчення даної освітньої проблеми.

Мета проекту

З метою реалізації принципу фуркації у школах повинна скластися система діагностики при формуванні 8-х допрофільних та 10-х профільних класів. Тому мета проекту-це створення психолого-педагогічних умов, розробка заходів щодо формування допрофільної та профільної освіти, формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенції учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності; надання психолого-педагогічної допомоги учням у прийнятті рішення щодо вибору профілю навчання та створення умов для готовності підлітків до соціального, професійного і культурного самовизначення в цілому.
В основу проекту було покладено припущення про те, що формування допрофільних та профільних класів буде більш організованим та результативним по показникам якості освіти якщо:

• провести більш поглиблене вивчення вікових особливостей учнів підліткового віку;
• врахувати мотивацію до навчання на підвищеному освітньому рівні;
• розробити комплекс психологічних заходів, діагностичного інструментарію для формування допрофільної та профільної освіти.

Для досягнення мети дослідження та перевірки гіпотези необхідно буде вирішити такі завдання:

• здійснити теоретичний аналіз проблеми та більш поглиблено вивчити особливості підліткового віку;
• виявити та науково обґрунтувати психолого-педагогічні заходи вивчення соціального дебюту та мотиваційної готовності до навчання на підвищеному освітньому рівні.

Теоретичне значення роботи полягає у розгляді поглиблених наукових знань про індивідуальні та вікові особливості дітей підліткового віку; у теоретичному обґрунтуванні ефективності використання психолого-педагогічних заходів під час формування допрофільних та профільних класів.
Практичне значення роботи полягає в тому, що теоретично обґрунтована та експериментально перевірена комплексна система психолого-педагогічних заходів може бути використана практичними психологами загальноосвітніх шкіл під час формування до профільних та профільних класів.
Об’єкт дослідження (цільова група) - особистість підлітків, їх професійні нахили, вчителі та їх професійна компетентність.
Предмет дослідження - визначення та наукове обґрунтування психолого-педагогічних заходів та діагностичного інструментарію для формування допрофільної і профільної освіти

Нормативно-правове забезпечення

Положення про психологічну службу системи освіти України, Концепція профільного навчання в старшій загальноосвітній школі, яка затверджена рішенням колегії Міносвіти і науки України 25.09.2003 N 10/12-2. Вона ґрунтується на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) і спрямована на реалізацію Національної доктрини розвитку освіти, затвердженої Указом Президента України від 17.04.2002 р. N 347/2002 (347/2002), Закону України "Про загальну середню освіту" (651-14), Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. N 1717 (1717-2000-п) "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання", Етичний кодекс психолога, а також статут школи.